Стегозавр "Захищений ящір"

Стегозаври жили на заході Північної Америки у юрському періоді і ранній крейді з Гетангу до раннього Валанжину (хоча деякі стегозаври стеноруси збереглися до 60 мільйонів років тому). Через його хвостові шипи та спинні пластини, стегозавр є одним з найбільш легко впізнаваних динозаврів, наряду з тиранозавром, трицератопсом та апатозавром. Принаймні три види стегозавра було ідентифіковано у верхньому Моррісонівському утворенні, та відомі по скам'янілостям приблизно 80 індивідів. Вони жили приблизно 200—150 мільйонів років тому у середовищі, де панували гігантські зауроподи диплодок, камаразавр та апатозавр.

Більшість інформації, відомої про стегозаврів, було отримано зі скам'янілостей дорослих особин. Проте пізніше були знайдені і скелети молодих динозаврів.

Загальний вигляд

Великий чотириногий травоїдний динозавр, стегозавр мав дуже незвичну статуру: важку аркоподібну спину, короткі передні кінцівки, голову що трималася близько до землі, і хвіст що тримався високо угорі. Велика кількість пластин та шипів довго була предметом для роздумів. Шипи, скоріше за все, використовувалися для захисту, а пластини відігравали ще й терморегуляційну функцію (захист від перегрівання). Стегозавр був найбільшим з стегозавроподібних (більшим за представників родів Kentrosauria та Huayangosauria), і, будучи розміром приблизно з автобус, все ж таки поділяв багато анатомічних особливостей (таких як хвостові шипи та пластини) з іншими родами стегозаврів.

На передніх лапах було по п'ять пальців, на задніх — по чотири, і тільки два внутрішніх пальця закінчувалися копитами. Кожна лапа була підтримана м'якою подушкою, що знаходилася позаду пальців. Передні лапи були значно коротші за задні, що було причиною незвичної постаті. Вважається, що хвіст знаходився на достатній висоті, в той час як голова була розташована близько до землі, на висоті приблизно 1 метру.

Порівняння розмірів стегозавра та сучасної людини

Морфометрія

Складаючи від 6 до 7,5 метрів у довжину і 4-4,7 в висоту, стегозавр є одним з найлегше ідентифікованих динозаврів, завдяки характерним двом рядам пластин, що мають форму повітряного змія, розташованим уздовж його аркоподібної спини, та двом парам довгих шипів на кінці хвоста. Важив стегозавр 3,5 тонни. Хоча стегозавр і був великою твариною, всеж таки він поступався у розмірі своїм сучасникам, гігантським зауроподам.

Один зразок статевонезрілої особини, відкритий у 1994 році у Вайомінгу, становив 4,6 метрів у довжину і 2 метри у висоту, і за оцінками важив приблизно 2,3 тони. Його виставлено в Університеті Вайомінґського Геологічного Музею. Ще менші скелети, 210 см у довжину та 80 см у висоту (у спині), виставлені у Денверському Музеї Природи та Науки.

Череп

Зуб стегозавра.

Довгий та вузький череп був малим у пропозиції до тіла. В нього була маленька анторбітальна фінестра, отвір між носом і оком, що був звичайним для більшості архозаврів. Він також є у сучасних птахів, але відсутній у крокодилів. Низьке розташування голови дозволяє припустити, що стегозавр, можливо, об'їдав низькозростаючу рослинність. Це припущення підтверджується тим, що у нього не було передніх зубів, замість яких був рогоподібний дзьоб або рамфотека. Зуби стегозаврів були маленькими, трикутними, з пласкими скошеними гранями зі слідами ізношення, це показує, що стегозаври все ж таки перетирали ними свою їжу. Внутрішнє розташування щелеп підтверджує, що у стегозаврі були щоки, які втримували їжу у роті під час жування.

Незважаючи на загальний розмір, мозок стегозавра дуже маленьким, його величина не перевищувала волоський горіх. Добре збережений череп стегозавра дозволив Отніелю Чарльзу Маршу у 1880-их роках отримати зліпок мозкового заглиблення або ендокраніальний зліпок, що давав можливість визначити розмір мозку. Ендокраніальний зліпок показав, що мозок стегозавра, дійсно, був дуже маленьким, напевно, найменшим серед динозаврів. Той факт, що тварина вагою більше 4,5 тонни мала мозок не більше 80 грамів, широко сприяв розповсюдженню давньої популярної ідеї про те, що динозаври були надзвичайно дурними; зараз цю ідею спростовано.

Тагомайзер (хвостові шипи)

На хвості у стегозаврів було кілька пар гострих кістяних або ороговілих шипів завдовжки 1 м. Ці шипи, ймовірно, слугували для захисту від хижих динозаврів. Коли стегозаври розмахували хвостом з шипами, вони могли завдати нападникам серйозних ушкоджень.